Кожне місто, кожен регіон і кожна, навіть найменша, місцевість нашої чудової і яскравої країни має свій характер і свої традиційні особливості. Але існують історичні корені кожної традиції. А вже потім в залежності від місцевості і особливостей людей, що живуть на ній, на ці історичні корені нарощувалася різна красива і не дуже крона з весільних подій.

Якщо подію можна історично пояснити – це традиція. Якщо ні – «навпаки», тобто нашаровування (сусіди зробили так, а ми що гірші?..).

Тільки є одна деталь: Ми живемо для себе або для сусідів? Це кожен вибирає сам. Якщо ми живемо для себе, значить і у весільний день потрібно все робити так, щоб потім не шкодувати, не боятися і не думати, що зробили не так, і що сусіди скажуть…

Адже у них ті ж проблеми, і вони також думають, що скажете ви. Забудьте! Дозвольте собі жити в своє задоволення.

І так, почнемо:

Історично – чоловік не йде з батьківського дому, а приводить туди дружину. А це означає, що нареченого батьки проводжають скромно, а наречену пишно й урочисто (адже вона йде з дому в іншу сім’ю) .

Наречений виходить з дому, зупиняється на порозі, а батьки стають в порозі і благословляють його («… Їдь, синку, і привези нам НАЙКРАЩА невістку в Світі…») Все, що ви будете говорити в сім’ї – ваша сімейна справа і обговоренню сусідів не піддається. Батьки при цьому можуть благословляти сина іконою. Мама може посипати сина зерном (житом – пшеницею), копійками (парними жовтими), цукерками. Можна насипати нареченому в кишені (щоб авансувати його на багату життя).

Не потрібно обсипати машину і тричі обходити її.

Це оберіг для молодих – від недобрих людей і помислів. Молодих тричі замикають до кола і насипають на землю зерно, гроші і цукерки, щоб захистити їх життя, щоб родитися, плодитися, багаті і солодко жити. Оберіг робиться у нареченої, щоб молоді в колі були обидва. Якщо зробити оберіг тільки нареченому – він буде самотнім у своєму багатому жити! І знову вам вибирати – для життя або для сусідів!

Приїжджає наречений до нареченої, попередньо заїхавши в салон за букетом, разом з ним може приїхати хресний з короваєм, але не змушуйте його весь час цей коровай тримати. Або впустіть у дім до нареченої, або подбайте у дворі на що поставити коровай. Вам не потрібні втомлені й сердиті гості…  Проходить заслін з дівчат – дружок, тобто випробування (сучасні мужні чоловіки добре «ведуться» на логічні випробування: питання з варіантами відповідей,- вгадав – проходь, не вгадав, кожна наступна спроба коштує грошей). Заходить в кімнату, де на подушці сидить красуня – наречена, але боса (боса наречена не втече, та й дивитися у дзеркало в повному вбранні до зустрічі з нареченим не можна, хоча б одна деталь має бути відсутня).

Наречений дарує букет, взуває туфлі. А наречена з дружками приколює нареченому і дружкам бутоньєрки (квіти) на ліву сторону. Ні після церкви, ні після РАГСу ці квіти на праву сторону не переколюются. Поки фата на голові, наречена – дівчина, а наречений хлопець. А разом вони – наречений і наречена, але ще не чоловік і дружина…

Стають молоді до батьків нареченої на благословення. Батьки тримають в руках свої ікони (з якими вони живуть і до яких в житті обертаються). А ось ікони, з якими молоді будуть вінчатися, справжню захисну силу придбають тільки після вінчання. Батьки благословляють молодих (що буде говоритися в цей момент, теж виходить само собою – слова, що в серці лежать). Потім всі збираються виходити з дому:

• Першим завжди виходить хліб. Якщо в будинку є короваї, які потрібно доставити на місце святкування, тоді першими з дому виносять короваї (хліб виходить спочатку більший , потім менший).

• Потім виходить батько нареченої, він несе батьківський хліб на рушнику.

• За ним виходять наречений і наречена (якщо всі поїдуть до церкви, вони виносять на руках ікони – наречений несе ікону Спасителя, наречена – Матері Божої). Молодих можуть виводити їх друзі або вони виходять самі – не важливо. У різних місцевостях це роблять по- різному. Зробіть, як прийнято у вас. Молоді сідають кожен у свою машину.

• Слідом виходить мама нареченої. Вона несе зерно, гроші і цукерки в традиційному решеті (дерев’яному ситі), обв’язаній рожевими і блакитними стрічками.

Батько з хлібом попереду, мама за ним і тричі за годинниковою стрілкою вони обходять весь весільний кортеж посипаючи землю, тим , що в решеті. Батьки роблять оберіг дітям, захищаючи їх на все життя і охороняючи їх щастя, здоров’я і багатство. Через машини пересипати не потрібно, тільки сипати коло на землі навколо машин. Коли батьки втретє повернутися на те місце, з якого починали йти – мама повинна висипати всі залишки і перевернути сито – оберіг закінчений.

Якщо є бабуся нареченої, то, як найстарша жінка в роду, вона може покропити святою водою машини і дорогу попереду. Тричі обходити машини не потрібно. Ось всі основні моменти весільного ранку.

І ще пару традиційних моментів:

1. Батьківський хліб не ріжуть, а ламають. На святі його бажано роздати всім і побільше. Чим більше роздаси – тим більше багатства прибуде молодим.

2. Перший надріз короваю обов’язково повинен зробити чоловік (тоді діти будуть народитися щасливі і здорові). Верхівку короваю віддають молодим, підошву – музикантам.

3 . Наречену красти, молодих спокушати і випробовувати швидше треба, ніж ні. Все, що трапитися у весільний день, вже не трапитися в житті. Тому, краще жартома.

4. Традиція спілкування зятя і тещі – дуже давня. Колись давно весілля грали восени, їли – пили в курені, а танцювали на дорозі. І до середини весілля у всіх ноги були по пояс у пилові. А люди ходили влітку – босі, взимку не в чоботях. І ось в середині весілля з’являвся зять і на шиї у нього висіли чоботи шкіряні для тещі – він доводив їй, що не бідний чоловік і її дочка за ним не пропаде. А щоб у ці дорогі чоботи тещу взути – ноги їй потрібно було вимити. Ось така традиція. Тому спілкування зятя і тещі в середині весілля – дуже доречно, особливо, коли для тещі приготований подарунок.

5. Фата – символ дівоцтва. тому наприкінці весілля свекруха знімає фату з голови нареченої і покриває її хусткою, шарфом або шаллю. Таким чином, знімаючи фату, свекруха приймає невістку в сім’ю і дозволяє їй бути господинею в сім’ї свого сина. Якщо весілля в перший день, а вінчання на наступний, то в кінці весілля фата не знімається, а тільки наступного дня, після вінчання.

6. Обжинки. Дуже гарна і правильна традиція – крайнє весілля в сім’ї. Більше немає дітей, яким весілля грати. Жінки з рідні батьків, у яких останнє весілля плетуть вінок для обох батьків. А діти готують подарунок для них же. У самому кінці, коли всі події вже відбулися, весілля закінчується, батьків садять в центрі залу, діти кажуть їм слова вдячності і любові, вінчають їх вінком і дарують подарунки … дуже правильно і дуже приємно.