Усі гості на весіллі мали і зараз мають певні «весільні чини», адже обрядових ролей у весільній драмі чимало і кожну треба зіграти якнайкраще. Хто такий «староста» на традиційному українському весіллі і які його обов’язки?

Розпорядником свята є староста, як представник громади. На місце старости у давні часи брали рідних братів, якщо немає – то на цю роль призначали когось із молоді. Також можна брати людину, так званого «говоруна», адже в обов’язки старости входить дуже багато сцен із говорінням.

Дружина старости – старостіна – допомагала йому з обміном подарунками та в інших справах.

А зараз розглянемо детальніше, які саме обов’язки виконує на весіллі староста.

Він починає свою місію ще із заручин. На заручинах староста прохає батьків молодої віддати дівчину. Коли батьки молодої дають згоду на весілля, староста брав накритий рушником хліб, клав на нього руку дівчини, а зверху руку хлопця і перев’язував їх рушником. А потім наречена перев’язувала старостів рушником, а всі присутні отримували від неї подарунки.

Наступним елементом весільної драми є похід до нареченого. Прийшовши до дверей, гості співали, а там вже їх чекав староста молодого, в обов’язки якого входило певний час стримувати посланців і не пускати їх до хати. Посланцям доводилось відвідати горілочки. І після такого алкогольного отступного пускали гостей усередину.

Приближаючись до, власне, весілля староста купує коровай, який згодом тримає на вишитому рушнику у церкві, РАГСі.

У день весілля староста зранку приїжджає до нареченого додому, перед тим як він буде просити благословення у батьків. Староста звертається до батьків з такими словами: «Став ваш син перед вами, як свіча перед образами, просить благословення і от отця, і от матері, і от братців, і от сестер, щоб простили, благословили і на свій хліб вирадили…». Батьки в такому разі відповідають: «Най бог благословить». Тоді з хлібом сідають в кімнаті батьки, дідусь з бабусею, хрещені батьки, родичі. Наречений їм кланяється і просить в кожного благословення.

Під час викупу нареченої староста торгується разом із дружбами.

Коли викуп завершено, молоді з дружбами та дружками, з родиною заходять додому до нареченої просити благословення. Староста знову звертається до батьків зі словами: «Стали ваші діти перед вами, як свіча перед образами, просять благословення і от отця, і от матері, і от братців, і от сестер, щоб простили, благословили і на свій хліб вирадили…». Батьки відповідають: «Най бог благословить», сідають в кімнаті. Наречені їм кланяються і просять в кожного благословення.

У ресторані, перед початком застілля, староста пропонує усім разом помолитися за новостворену сім’ю, а під час банкету староста ходить між гостями, знайомить родичів нареченої та нареченого. Коли гості наїлись, староста починає співати народні пісні.

Наприкінці весілля, після того як “розібрали” молоду, староста розподіляє коровай. Він зрізує з короваю верхню шишку – для молодих, цей шматок не ділили між молодими, адже молоді повинні були їсти цей шматочок разом. Це символізує народження нової родини.